Найдавніший фільм про Безлюдівку. 1928 рік

Завдяки ГО «Радмир» в архіві ім. Пшеничного було придбано старовинний фільм про виставку зразкового селянського скотарства в с. Безлюдівка

https://www.facebook.com/100048661953701/videos/232033491762048/

Це кадри з кіножурналу Одеської кінофабрики ВУФКУ, що нині називається Одеською кіностудією. Раніше не було телевізора, тому це відео транслювалося в кінотеатрах всієї Радянської України, як випуск новин.

Все фільмування відбувалося не в різних місцях села, а виключно навколо величезного флагштока з червоним прапором. Одразу мені стало зрозуміло, в якій сучасній місцевості ходив оператор Юровський зі своєю кінокамерою: то безлюдівський Вигін (зараз – Стадіонна площа)! Цікаво, що й нині на тому самому місці проводяться святкові заходи селища. А той флагшток розміщувався десь за сучасною братською могилою.

На кадрах відображена районна виставка скотарів, у якій взяли участь багато селян з Харківського району. Наприклад, туди приїхали Бабаївські доярки разом зі своїми коровами, і їх найбільше було зафільмовано, аніж інших учасників. Навколо флагштока на різних відстанях встановили стійла з виставковою худобою.

Ось у кадрі криниця, що й досі є на початку Стадіонної вулиці, але тоді вона мала конструкцію "Журавля". У ті часи Вигін не був навколо себе повністю забудований суцільними рядами дворів, як зараз, тому на кадрах видно доступ з площі на поле.

Всі чоловіки одягнені в картуз, який зараз носять тільки гопники. А у жінок голова обов’язково накрита хусткою – це пережитки старих православних традицій. Судячи з усіх написів кличок тварин та текстів транспарантів, можна й навіть не казати, якою мовою тоді спілкувалися місцеві селяни між собою.

Цікаво, що не всі будинки мали солом’яні стріхи, бо деякі з хат з металевими дахами. У дворів огорожею були штахетні паркани.

Безлюдівські школярі. Може, ви впізнаєтекогось зі своїх предків.

Ось президія виставки. Це точно районне партійне керівництво, але з-поміж тих трьох має бути тодішній безлюдівський сільський голова Кривоніс.

А ось у кадрі дерев’яний млин, який був на Вигоні, й належав селянину Передільському. Він був на місці теперішнього футбольного поля. Оператор намагався таке не показати в об’єктив, але вітряк все одно опинився в кадрі. А чому? Бо як зараз пам’ятки соціалізму намагаються не фільмувати.

На мапі тих років млин був позначений:

В майбутньому необхідно створити туристичний об’єкт у вигляді відновленого млина, і його треба збудувати біля сучасної водогінної вежі на Вигоні, де він колись розташовувався. Кращої пам'ятки для туристів й не вигадаєш.

Василь Кисиленко