Хребет Братківська 14-16.10.2019

  Цього разу захотілося помилуватися осінніми барвами в улюблених Карпатах і вибір впав на хребет Братківська.Я на нього ще заглядався з масиву Сивуль і дуже хотілося там побувати.Пройшли відрізок хребта від перемички між великою та малою Братківською і до Дурні.Що стосується погоди то вона була просто бомбезна!!!Сонечко радувало нас всі дні походу,йшлося доволі комфортно.Деякі мої друзі їхали сподіваючись що буде зима і холода тому і набрали теплої одежі в якій їм потім було не дуже зручно.Пригадався один момент,ми декілька років саме в цей час підіймались на Хом’як і коли вже були на пів дорозі до вершини то почалася справжня зима і хурделиця.   Старт нашого походу припав на державне свято 14 жовтня тому автобусів на маршруті значно менше і вони ходять рідше ніж в інші робочі дні.Приїхали в Надвірну,автобус до Бистриці ще не скоро і ми вирішили змінити маршрут.Їдемо до Пасічної,далі на Зелену йдемо пішки.А потім все ж таки на першій зупинці чекаємо наш автобус до Бистриці.З центру села наш маршрут синього кольору  йде через присілок Климпуші на полонину Вовкани і далі на хребет.В хорошому настрої починаємо йти.Довгенько питлявши через село виходимо до зони лісу.Зупиняємось на перепочинок,зустрічаємо групу туристів які спускаються з хребта.Невеличка розмова,розповідають про песика який був з ними.Він біг з групою з Татарова і пішов з ними в село.

  З початку лісу починається підйом.Доходимо до полонини звідки відкриваються надзвичайно красиві краєвиди на горганські хребти.На полонині є колиби,не знаю як інші але одну перевірив і вона була закрита на замок.Далі знову стежка йде в ліс,де нас наздоганяє песик що йшов з туристами в Бистрицю.Він з нами пройшов весь маршрут і так само спустився в Бистрицю де і залишився.Може хтось щось знає про нього?Поступово петляючи лісом спускаємось до потічка недалеко від полонини Братківська де стаємо на ночівлю.Розкладаємо палатки,готуємо вечерю і вмощуємось на ночліг.   Вранці прокинувшись потихеньку збираємось,я ще встиг збігати до лісового озерця.Перейшовши потічок починається підйом на полонину Братківська.Не доходячи до полонини є маленьке джерело,але ми воду набрали біля стоянки.Вийшовши на полонину знімаємо рюкзаки та фотографуємось.Види просто бомба.Трішки вниз від полонини знайшов колибу,відкрита і є нари але криша вся дірява.Далі стежинка через ліс виходить на ще один відріг хребта по якому йде маршрут.Вище починається жереп,сонечко гріє і ми долаємо відстань до хребта.І ось на решті ми виходимо на перемичку,знімаємо рюкзаки і намагаємось снігом компенсувати нестачу води запихуючи його до пляшки з остатками води.

  Далі рух по хребту з невеликими перепадами висоти.На вершині Братківської зупиняємось на обід та перепочинок.Далі йдемо на Гропу милуючись краєвидами.Як завжди на вершині відпочинок.Водичка в нас закінчилась майже і час підходить до вечора тому вирішили на Дурню не йти а траверснути її.На траверсі повинна бути вода,але ми її не знайшли.Вона нижче за стежку але вже не хотілось бігати шукати.Оійшовши Дурню по траверсу йдемо по старому кордону далі.Спочатку стежка йде полога а потім починається спуск з хребта доволі крутий.Внизу вкінці спуску не доходячи вирубки має бути потічок але він пересох і наші надіїї поповнити запаси води були марними.Почало суттєво темніти і нам довелось ставати на ночівлю біля вирубки на гарному місці де мабуть ночували ті хто займався рубкою дерев.Навіть не вечерявши лягаємо спати з планами що завтра підемо на полонину Пантир там є вода і буде сніданок вже там.

   Прокинувшись залишаємо місце і прямуємо до полонини.Дорога йде весь час по старому кордону і зустрічаються прикордонні стопчики.Подекуди на дорозі завали в деяких місцях дуже сильні.Зрештою виходимо до полонини Пантир та спускаємось до місця де має бути потік.Я йду перевірити але неудача,він теж пересох.В одному місці його витоку була невеличка ямка для водозабору з якої ми поступово набрали води.Тут був сніданок та кава.Добре сидіти на місці та милуватись природою але потрібно йти.По дорозі подекуди вирубки.Зустрічаємо жінок з Бистриці які йдуть висажувати ліс на вирубках,молоденькі сажанці несуть з собою.Тож добре коли цим займаються лісові господарства.Хотіли забрати нашого хвостатого друга,він їм сподобався але він пішов за нами.Потихеньку доходимо до присілку Згари та Причіл,тут наша дорога виходить на дорогу по якій ми починали маршрут.Перейшовши міст в центрі якраз приїхав автобус в Бистрицю,тож не довелося довго чекати.Сіли на втобус та поїхали на Надвірну,а звідти на Франківськ і дорога додому.