Здається, я полюбив лід!

Здається, я полюбив лід!

Знаю, що тема вже заїжджена. Багато писалося, й знімалося на відео.

Але... Я кожен день їжджу на роботу на ровері, й майже ніколи не бачив інших велосипедистів.

Може вони бояться їздити взимку?

А ось їм я й хочу сказати, що їздити взимку не страшно, не холодно, а місцями - весело.

Буває так весело, що одного разу, цієї зими, я звичний маршрут на роботу, на якій я в середньому витрачаю 15-20 хвилин, я здолав за годину! Бо то було у дні різкого похолодання після кількох днів з дощами. Й наступного дня я поїхав на барабан за стаффом.

Й так!

Пишіть рецепт!

Для шипованої велосипедної гуми нам знадобляться:

- Покришки. Мінімум одна штука, бо деякі люди обмежуються шипуванням тіки ведучого колеса. А ще є триколісні ровери... Коротше — беріть, скіки вам тре!

- Саморізи, пакован 1000 шт. Багато? Та ні! В самий раз!

- Клей для гуми.

- Щось, чим можна захистити камеру від голівок саморізів.

Покри. Мені обійшлися по 120 грн за пару. Дешеві нонейм покри з Барабана. Виявилося, що зима, це найкраща пора, щоб обрати велосипедну гуму. Бо на морозі можна визначити якість гуми. Я знайшов таки покри, які на морозі не задубіли й залишилися дуже м’якими. Я вам скажу, там були таки екземпляри, що тріскалися від згинання. Ну й ще важливий параметр — це малюнок протектору. Сам малюнок протектору з комбінацією шипів з брудовідводами ви маєте обирати за станом своєї внутрішньої краси. Але розмір шипа на покрі має бути таким, щоб у ньому нормально тримався саморіз. Чим більше м’яса — тим краще!

- Саморізи! Я брав так звані “мушки” чи “блошки” 3х9.5мм. Брав пакован 1000 шт, бо не знав скільки тре. Я порахував кількість шипів на сегменті покри, помножив на довжину кола покри, й в мене вийшло десь 700-800 на дві покри. Ну десь 200 в мене й залишилось. А на ринку або поштучно, або пакован 1000. Пакован коштував чи 80, чи 90 грн.

- Клей. Клей тре для, або той, що склеює що завгодно. Я обрав Десмокол, бо користувався неодноразово. 3 тюбика по 20 грн.

- Захист камери. Я використовував стару камеру. Хтось використовує армований скотч. Хтось спеціальну антіпрокольну стрічку. Стрічка — дуже дорого. А скотч був трохи завузький, та й не сподобалось, як він тримається.

Погнали!

Спочатку тре просвердлити отвори для саморізів в середині усіх шипів покришки. Свердлимо із зовні в середину. Свердло має бути діаметром 60-70% від діаметру саморіза. Ці отвори нам покажуть, куди вставляти саморіз зсередини покри й будуть спрямовувати його куди треба. Беріть для цього інструмент полегше: шуруповерт, або гравер.

Вивертаємо покришку навиворіт. Вструмляємо саморізи в отвори. Робимо це не по усій покрі, а сегментами.

Набираємо клей у шприц. На різьбу кожного саморіза саджаємо краплину клею. Завдяки клею саморіз буде краще триматися й не буде потрапляти в покру бруд й вода. Кількість саморізів у сегменті має бути таким, щоб клей не встиг схватитися, поки ми його наносимо й закручуємо саморізи.

Закручуємо до кінця усі саморізи сегменту Легше це робити шуруповертом.

Робимо все це з натхненням, довго, вдумливо, до самозабуття.

Коли в усіх шипах саморізи займуть своє місце, можете вивернути покру в природне положення й помилуватися її виглядом. А потів знову вивертаємо покру навиворіт й готуємось до наклеювання захисту.

Стару камеру тре розрізати вздовж, акуратно й красиво.

Тре видалити тальк, бруд й обезжирити поверхню покри й камеру, яку розрізали.

Далі наносимо по сегментам клей на покру (або камеру) й притискаємо їх один до одній. Для того, щоб покра мала випуклу форму й належним чином притиснути камеру до неї, я сегмент, що склеюється, обмотував скотчем.

Після склеювання захисту залишаємо висихати їх на декілька годин (або на той час, який вказано на інструкції вашого клею).

Після висихання знімаєте скотч й вивертаєте покру. Продивиться уважно, як ліг й приклеївся захист. Де треба додайте клею.

Ці процедури необхідно повторити стільки разів, скіки вам необхідно ошиповати покришок.

Далі ви вдягаєте покри на свої колеса й накачуєте їх.
Рекомендую обробити частину саморізів болгаркою. Я трохи зрізав саморізи на центральній доріжці шипів, щоб їх кінці були на одній висоті із другою бічною доріжкою. Це дає краще розподілення ваги на саморізи, що потрапляють на площу контакту.

Все!

Йдіть ловити кайф від зимового катання!

Це реально кайф!

Я очікував, що буде трохи легше долати ділянки з ожеледдю. Але я відчув себе людиною-павуком, який може чіплятися за лід мертвою хваткою!

Пресований шліфований сні — вперед, без проблем!

Чистий гладесенький лід - вперед, без проблем!

У гірку, яку діти розкатали санчатами — та легко!

Крижана автомобільна колія з льодяними кочками й вибоїнами — да без проблем! З легкістю без зривів й зайвих прокрутів можу скакати з колії в колію там, де моя автівка не виїжджає, й де мене розвернуло на ожеледі.

Я знайшов місця, де такі покри не працють: це снігова каша, яку не можна прорізати до твердої поверхні та льодова поверхня, яка вкрита не повністю запрсованим снігом. На таких поверхнях були зриви як заднього так й переднього колес.

До мінусів такого методу шипуваня тре віднести велику вагу, якої набувають колеса. Наприклад задньому колесу додалося аз 600 грамів!

Проте, зайва вага на передньому колесі в деякив випадках йде на користь. За рахунок доданою ваги колесо на швидкості набуло більшої стабільності.

Я рекомендую! Всього 400 грн витрат й кілька годин роботи руками й ви забезпечуєте себе пересуванням на ровері на зимовий сезон!

Усім катать, посони!

https://youtu.be/2S0LkhJzJwE