Мета - подивитись замки Тернопільщини

Трек http://www.gpsies.com/map.do?fileId=nktyrantnxngrhaj

365 км, 4,2 км підйому, 4,2 км спуску.

Прокинувся о 4.30. Поснідав печеними овочами - не дуже калорійно. З собою узяв на 2 дня усього 36 грн. 
Виїхав о 5.45 з дому, трасу до Галича пролетів як на крилах. За Галичем ледве не в"їхав у колгоспника на ровері, який повернув ліворуч без будь яких сигналів. Пригадавши йому "руській мір", полетів далі. На шляху було джерело, потім пошкодував, що не набрав там води. У с. Медуха проїхав вонючу курину ферму данської фірми "Даноша". Ще та недоноша, вонізм на 5 км тягнувся .

Асфальт, як для ровера, дуже якісний. Краєвиди - ліси, холми та поля, дорога петляє - не засумуєш.
У селищі з небезпечною велосипедною назвою Завалля, треба було повернути наліво, але щоб запобігти "завалля", я не зміг на спуску побачити поворот та пролетів 3 км вперед. Вирішив їхати далі через Підгайці.

Площа у Підгайцях.



Якимось дивом у кожне місто я прибував під бій годинника на ратуші.



Польский Римо-Католицький костьол на виїзді з Підгайців







Вода майже закінчилася, я планував набрати по маршруту воду, але маршрут змінено, купляти воду не раціонально. Дорога була плавною та гладенькою. Швидко долетів до Бережан.

Бережанський замок. Цікава форма вежі, як бочка.





Замок розвалюється 





Так як вхід був платний, а мені потрібно було щось з"їсти, вирішив не заходити.
Вже збирався купити кефір, булку та їхати далі, але випадково потрапив на суботній ринок. Виявилося, що Бережани дуже гарне місто!

Площа Ринок 1. Ратуша. Годинник б"є 11 раз.



Вид на площу







Ратушу майже не ремонтували сучасними матеріалами. В приміщеннях знаходяться адміністрація, музей, книгарня. Все як сотні років тому.





Поїхав шукати кефір. Вулиця Банкова





Так сподобалося, люди привітні, місто чисте та спокійне, аж захотілось поселитися

Дві бабусі, що сиділи на лавках, люб"язно посміхнулися мені. Краса навкруги, сонце, діти, роверисти шмигають туди сюди. Кефір + 2 булки -24 грн.

Колодязь з водою не знайшов. Їду далі.

Поля. Машин майже немає.

URL=http://piccy.info/view3/9963992/a21dda4552a4e87b5587066ecfdfab13/1200/][/URL]



Набрав води у с. Урмань

Костьол



Джон Дір. Вид сзаду



Дорога різко погіршилася. А у самих Поморянах її не стало. Все дуже бідно виглядає.

Костьол у Поморянах



Ратуша



Замок. Розвалини.









На виїзді з Поморян невеличкий перевал, та на горі чекає Жабиня



У м. Зборів нажаль не побачив нічого нового, один старий костьол. Полінився фотографувати.

Далі мене чекали гостинні тернопільські холми. 70 км у постійному режимі вниз-угору. Навіть ріка поруч та залізниця не означає, що буде рівно 



Спека була страшною. Прийшлося вжити морозиво. Попався якийсь хамовитий продавець у с. Плотича. Хто не відповідає мені на "Добрий день!" - у чорний список  

Чи то дуже багато води я пив, чи то спека нестерпна, чи недостача їжі - після 200 км позначки стало мені нудити, трохи боліти у животі. Вирішив їхати прямо у Бучач, Печерний монастир та Підзамочок пропускаю.

З траси страшний ухил вниз до Бучача. Їду мінімально пригальмовуючи, економлю сили. Ще попереду 50 км по цим схилам!

Ратуша. 8 вечора



Василіянський монастир





Залишки замку







На виїзді з Бучача у бік Підлісся на середині гори можно набрати доброї водички



Мчу далі, сонечко каже "до побачення!"



Об"їзжаю на підйомі селянина, що йде пішки з ровером. Він був з чимось незгодний, та намагався на спуску мене наздогнати. Я його трохи підпустив до себе трохи прискорюючись. Підняв дупку та помчав по ямам униз. Позаду тільки і чув, "ой" та "йой". Невеличка розвага 

Ще було світло, заїзжаю у с. Язловець. Добре, що не прийдеться повертатись завтра зі Жнибород сюди.

Костьол









Замок





Всередині замку



У Дулібах нормальна дорога закінчується, починається найгірше - камні. Потім вгору та у ліс до Жнибород. По навігатору в темряві виїзжаю до джерела Студенька.

22.30 я в легкому очманінні, вже не хочеться спати. Як робот миюся в холоднючому джерелі з ног до голови!
Їсти твердого не хочеться, але виявилося шо суп я не взяв. Варю гречку та чай.
Усю ніч погано спалося, немов нехолодно, але сиро. Мабуть тому що дихав у середину свого мішка. Тільки під ранок під сонцем проспав до 9 год.

Ранок наступного дня. Жнибороди у джерела Студенька.



Фото з минулого року



Покидаю мої любі Жнибороди. Залишається 120 км. Проїзжаю Берем"яни.

Дика черешня вздовш дороги за Хмелевою. Смак - такий не знайдеш на ринку, солодко-гірко-терпка.




Костьол біля с. Шутроминці







Дуже якісна будівля, навіть збереглися металеві двері



Та гвинтові ковані сходи







Далі був швидкісний спуск в Устечко. Назустріч іхали на роверах туристи та молоді пластуни.

Костьол в Устечко



Скупатися у Дністрі не вдалося. Вода позеленіла, там де немає течії, та стало мілко.





Ракета несе далі додому



Замок у Чернелиці. Залишки.



















Залишки зовнішніх стін





Костьол біля школи









Далі 60 км до Івано-Франківська по холмам.