menu

Історія одного урочища

Поблизу Безлюдівки є урочище Крива Лука. На перший погляд, це зовсім непримітна місцевість. А насправді вона має дуже цікаву історію, про неї згадував Багалій в книзі "История города Харькова за 250 лет его существования" й на її честь було названо провулок!

 

 

Приблизно у 1662 році, згідно з указом царя Олексія Михайловича, харківська Успенська церква отримала у своє володіння урочище Криву Луку. Тогочасні попи Захарія й Панкратій Філімонови, а також їхні наступники, довго-довго користувалися даною ділянкою землі, що тоді виглядала так: «спорожже гулящаяся пустовая земля с сенными покосы».

 

А де була Крива Лука? На заплаві річки Уда між Хорошевим та Безлюдівкою. Назва така через те, що тут річка та луки йдуть не прямо, як біля Бабаїв чи Васищева, а описують лінію, на зразок поваленої на бік латинської літери «S».

З настанням нового століття праці церковних косарів тут настав кінець. У 1702 році харківський полковник Федір Григорович Донець захо­пив Криву Луку, і його підда­ні, мешканці сіл Бабаї та Жихор, стали косити сіно в цьому урочи­щі. Але після смерті Федора Дон­ця (1706 р.) у тих двох селах стало ма­лолюдно. Тому козаки Хорошева та Безлюдівки, скориставшись цим, стали косити сіно на Кривій Луці для себе. 24 вересня (5 жовтня) 1712 року соборяни Успенської церкви подали Петру І чолобитну, в якій просили повернення їм цього урочища. У відповідь до тодішнього харківського полковника Прокофія Куликовського прийшов царський указ, що сінні покоси на Кривій Луці слід віддати церкві. Але полковник цього не виконав, і все так лишилося без змін. 24 серпня (4 вересня) 1716 року тієї церкви протопіп Яків Ревковський та піп Яків Петров подали чолобитну тепер до Воронезького губернатора. У відповідь новий харківський полковник Григорій Семенович Квітка отримав указ, де було написано: «сенокосную Кривую Луку отдать соборянам во владенье по прежнему». Але полковник проігнорував це суворе розпорядження, і Крива Лука лишалася далі у власності дружини померлого Ф. Г. Донця.

 

Приблизно у 1722 році, коли померла та вдова, Крива Лука перейшла у володіння до її зятя - князя Якова Ми­китовича Кропоткіна (ад’ютанта князя Івана Юрійовича Трубецького). Йому та­кож дісталося у спадок «майно» свого тестя - села Бабаї та Жихор. Щоб не мати конфліктів з церковниками, князь Кропоткін 1 (12) червня 1730 року віддав Успенському собору іншу луку поблизу с. Деркачі, а цю Криву Луку залишив собі.

Нині в пам’ять про те цікаве урочище в Безлюдівці є Криволужзький провулок. 

Василь Кисиленко

Оцените статью:

Перепост:

Статья понравилась: andr, Arkadievich, Rost,

Статья не понравилась: Verificator,


Комментарии

Комментировать в форуме...

TSAR

TSAR

Мда....прямо мегазанятная история.... :facepalm:

08.10.2020 13:15