Топ статьи
- Загранпаспорт.Практическое оформление.(Московский район)...
- Бесплатный Зоопарк им. Фельдмана возле Пятихаток...
- Велосипеды ХВЗ. Каталог....
- Веселые, прикольные памятники Харькова, скрытые от глаз горожан...
- Сделай Сам - ВелоКрылья (10 минут, 10 грн. 10 грамм)...
- Дешёвые амо-вилки ...
- Скидки для ХТ сообщества....
menu
Колісний верстат з ЧПУ
Колісний верстат з ЧПУ.
Так, захотілося мені колісного стенду. Адже найголовніша деталь велосипеда - колесо. Наскільки добрим буде колесо настільки гарною буде і їзда. Багато хто скаже:
"Навіщо морочити голову з усякими стендами якщо ці самі колеса доводиться робити від випадку до випадку?".
"Та я на вилці вже переробив купу коліс (з чим Вас і вітаю!) І всі працюють відмінно!"
Я теж так думав і навіть частково згоден з цим і зараз, але .... хочеться – це дужче чим болить!
Зараз коли я є щасливим власником стенду для настройки велосипедних коліс я зрозумів одну просту істину - простіше, легше і швидше отримати хороший результат. Якщо знаєш технологію звісно. А ось тут маленька затримка. Усі матеріали які я прочитав на цю тему додають купу питань ще більшу ніж до того. Спроби взяти колесо "в лоб" являють собою болісний пошук варіантів і все це схоже на блукання в лабіринті. Хорошим стимулом з'явилися друзі, які дізнавшись про те, що я знаю порядок розташування спиць в колесі, раптом виявили, що і у них валяються криві колеса, ну і завалили проханнями. Але, знати порядок мало, треба налаштувати колесо, адже знання списку продуктів не гарантує смачного борщу.
Отже прочитавши статті розумних людей, я дозрів для створення стенду. З чого почати?
Здивовано подивившись на фірмові, прочитавши в мережі про саморобні, я не став особливо морочитися, і як і всі, вирішив піти своїм шляхом. Спочатку, подумав я, потрібно визначити технічне завдання як рамки або віхи на які буду орієнтуватися.
Ось воно - Технічне завдання:
1. Стенд повинен бути виготовлений з матеріалів які роками лежать у коморі "на всякий випадок" і не містити жодних дефіцитних.
2. Стенд повинен як джин з'являтися і зникати а не стирчати в квартирі як пам'ятник і вимагати виділення житлоплощі.
3. Він повинен містити в собі все потрібне для повної і остаточної настройки колеса. Ніяких інших пристосувань не повинно бути.
Ось три кити на які я хочу поставити колісний стенд.
Реалізація.
У мене є така симпатична валізка, зроблена з цінних порід дерева. У ній я зберігаю інструменти. Це корпус стародавнього КІПовского приладу. Його я і вирішив взяти за основу. Коли він був ще приладом у нього була передня панель з усякими лампочками, кнопочками і тд. У валізці всередині по кутах закріплені металеві куточки до яких і пригвинчувалась передня панель.
Мал. 1
Тепер до цих куточків я пригвинтив підставу свого стенду, яка являє з себе два перфорованих гнутих профіля а попросту - куточка. Ця перфорація - чудовий винахід невідомого генія, який і не здогадувався який подарунок він мені подарував. Перфорація (довгасті отвори) дозволяє плавно і головне безперервно рухати закріплюювані на ній деталі. Тобто я можу встановити будь-яку відстань між ними а значить закріпити колесо з будь якою шириною втулки. Для кріплення колеса використовуються два відрізки алюмінієвого куточка прикручені до перфорації. Для додання жорсткості конструкції, між куточками підстави вставлені два відрізки алюмінієвої трубки від колишнього торшера всередині яких пропущені стяжні шпильки. 10 кг інструментів у валізці є відмінною основою. При цьому конструкція вийшла жорсткою і стійкою.
Мал. 2
У розібраному вигляді це виглядає так:
Мал. 3
і непомітно зникає на дні валізки.
Експлуатація.
Експлуатація починається з вилучення частин і збирання стенду. Попередньо, просунувши штангенциркуль між спицями, вимірюємо ширину втулки для визначення в які отвори перфорації кріпити пір'я. Спочатку пригвинчуємо праве перо вставляємо розпірку і втягаєм шпильку. За допомогою кутника, що лежить тут же у валізці перевіряємо перпендикулярність пера. Це важливо, оскільки надалі дозволить стенду прикинутися зонтоміром і бути еталоном для колеса. Далі закріплюємо однією стороною колесо якщо це на гайках. Якщо на ексцентриках то приставивши до колеса ліве перо затискаємо ексцентрик і збираємо розпірку лівого пера. Перевіряємо перпендикулярність і відстань між пір'ям вгорі і внизу пір'я. Якщо все рівно то остаточно ключиком затягуємо шпильки всередині розпірних трубок. При виготовленні стойки пера необхідно потурбуватися про їх ідентичність. Отвори для осі й отвори для кріплення повинні точно збігатися інакше нічого не вийде. Закріплені стійки повинні являти собою прямокутник одна сторона якого - вісь колеса. У слюсарній справі перше - це добра розмітка.
Мал. 4
І так стенд зібраний, колесо встановлено. Що далі?
Розумні люди кажуть, що насамперед потрібно позбавлятися від яйця і ексцентриситету. Для першого досвіду я взяв абсолютно новенький обід що не має ні яких вад. На стенді він шкутильгав і скакав. Це говорить про те, що спиці стоять криво. А я намагався закручувати ніпеля на однакову кількість обертів в надії, що все буде рівно. Значить це помилковий шлях. І ще для роботи потрібно як то вимірювати наскільки обід відхиляється від потрібної траєкторії руху. Які то маркери в просторі від яких робити відлік. Загалом знову слюсарна справа ...
І тут раптово з під комп'ютерного столу вискочила і навалилася на мене товста, жирна Лінь. "Прикрутити на стенд відеокамеру від компа, виведи зображення на екран, намалюй там лінії і розмітку як у снайперської гвинтівки і не треба буде тобі ні пиляти ні свердлити ні точно все розмічати. А вимкнув комп і все зникло і не треба його складати-розкладати і пильнувати щоб воно не загубилося" гаряче шепотіла вона мені у вухо. Напевно вона права (а вона завжди права) подумав я і здався. Та й всякі додаткові залізячки суперечать концепції контрацепції. Не було в техзавданні купи деталей.
Спробував, вийшло напрочуд добре. Обід 622Х23 виглядає на екрані як від трактора "Білорусь", найменший зсув відразу помітно неначе у величезну лупу дивишся. Помилуйтеся на це:
Мал. 5
Для масштабу я приставив до обода рулетку. Обід займає третину монітора а ширина монітора 0,5 метра.
Камеру також можна закріпити збоку для регулювання яйця, добре що перфорація дозволяє:
Мал. 6
Правда вічний опонент і противник Ліннощів - Роботун, вже дзижчить на вухо: "Постав камеру збоку а в торець обода дзеркальце щоб видно було одночасно і у фас і в профіль". Але, це знову слюсарні роботи!
Може дві камери поставити?
Мал. 7
Регулювання колеса сталося напрочуд дуже швидко, обід обертався і в той же час ніби стояв на місці. "Він ідеальний" - прорік друг який якраз в цей час мене відвідав. У такі моменти підтримка друга багато чого коштує.
У мене наприклад - виросли крила!
Хочу прояснити деякі моменти, які раніше були опущені а зараз викликають непотрібні запитання.
Поки ниппелі закручені від руки виправляється ексцентриситет. Це не яйце а положення втулки не в центрі обода. Робиться це без спицевого ключа, просто руками. Далі якщо є яйце чи інші западини або виступи обода регулюю вже ключем перевіряючи ексцентриситет.
За допомогою штангенциркуля встановлюю потрібну нам «парасольку»:
Мал. 9
Це потрібно робити перевіряючи в чотирьох протилежних місцях обода. При цьому регулюємо вихляння. Вихляння буває два: "вісімка" і косо розташована вісь відносно площини обертання. Для цього встановлюємо камеру в торець обода.
Установка камери проводиться при запущеній програмі. Дві зелених вертикальних лінії при запуску розташовуються точно в центрі зображення, воно попередньо обчислюється стосовно до розмірами монітора, які компу відомі.
Виставляємо проти відеокамери отвір для соска камери колеса. Через отвір видно втулку а далі протилежну частину обода. На знімку це розпливчаста вертикальна чорна смужка в отворі. Це видно на Рис. 5. #Скриншот1
Камеру потрібно розташувати так, щоб протилежну частину обода було видно по центру отвору а зелені лінії які в той момент злилися в одну, проходили по діаметру отвору і по зображенню протилежного боку обода.
Це гарантує знаходження камери точно в площині обертання колеса. Далі зелені лінії пересуваємо мишкою до країв обода і обертаючи обід регулюємо його положення. Все, більше секретів немає.
Натягання спиць.
Важливе значення має натяг спиць колеса. Про натягання спиць написані цілі праці. Задумався про це і я. Кажуть, можна купити спеціальний прилад який показує натяг. Поліз в мережу, запитав у Гугла: "Де ?! Деінде! - відповів гугл
Крила що виросли відпали ...
Гаразд, ми підемо своїм шляхом - заскакали думки .
1. Купити електронні ваги, розкурочити і зробити копію гугломзапропонованого. Вартість від 300 грн. Імовірність успіху - 50%.
2. Можна використовувати оптику. Скласти довгий промінь разів двадцять як складаний метр за допомогою двох дзеркал, і найменше відхилення примусить скакати його по шкалі. Той же годинниковий механізм зі світла.
3. Якщо дві таблетки активованого вугілля стискати то електричний опір контакту змінюється. Це можна виміряти тестером і по таблиці дізнатися зусилля стиснення. Така схема застосовувалася в швейних машинках для регулювання обертів двигуна, це точно працює. Можна не тестером а компом обробити, все одно він вже йде в комплекті. Тоді і таблиць ніяких не треба - відразу натяг в кілограмах.
4. А ще, кажуть, можна налаштувати по звуку що видає спиця.
Про це згадував і Шелдон Браун і Джон Аллен. Я навіть його статтю про це прочитав, ламаною гуглом англійською. Цікаво дуже.
Пише що, якщо ви музикант то це цілком прийнятний спосіб.
Відшукав я свій камертон і давай смикати за спиці і дудіти. Камертон як губна гармоніка зроблений у вигляді такого собі свистка, тільки нота одна - ЛЯ першої октави. Уявили картину? Добре ніхто цього не бачив, а то і в психушку недовго зашелестіти. Дудів поки не втомився. Тоді вирішив цю справу передоручити компу. Швиденько зліпив программулечку яка б дуділа за мене і почав тероризувати сусідів. Підсумки такі:
1. Спиці звучать погано і тихо.
2. Звук загасає дуже швидко і по биттю амплітуди співпадіння визначати важко.
3. Звук містить багато гармонійних складових (тобто як би звучить кілька нот одночасно) що збиває з пантелику. Ось осцілограма отриманого звуку спиці. Явно видно биття амплітуди яке виникає при звучанні двох дуже близьких нот. Таке ж биття виникає і при терції, квінті і кварті а також і октаві між цими нотами. Биття музиканти використовують для настроювання інструментів бо відсутність його вказує на повний збіг нот.
До речі це теж засіб для натягу спиць - за зразком. Поясню: можна створити зразки звуків що відповідають конкретному натягу, наприклад 80 кг і підганяти звук спиці. У майбутньому треба продумати цю думку.
Чи не можна навпаки - продемонструвати компу звук а він нехай вирішує поставлену задачу? Він же розумний!
Існують спеціальні програми для настройки музичних інструментів і це мені допоможе. Порився в своїх програмах і о! ... Удача! Є! Підключив мікрофон і вже налаштувався на плідну роботу як тут почав верещати папуга.
Найточніше цей ор нагадує звук сирени поліцейського автомобіля. Сусіди кажуть, що його навіть на вулиці чутно. Ну, я якось звик а комп ні, і почав він мені видавати цей ор у цифровому вигляді.
Що робити?
Потрібен не мікрофон, який вловлює все, а датчик який не реагує на звуки а реагує на коливання спиці. Можна було б відколупнути датчик з моєї старенької електрогітари, там всередині довгий магніт і багато тоненькою дроту, але стало шкода.
Мал. 10
Все таки пам'ять про бурхливо проведені роки молодості. А в молодості ми й самі електрогітари майстрували. І датчики самі робили з високоомних тефонних капсулів.
По підсумках ревізії проведеної у коморах друзів-радіоаматорів був знайдений потрібний девайс і підключений до комп'ютера в мікрофонний вхід.
Мал.11
Це телефонний капсуль ТА-56М 1600ом знятий з оголів’я. До виводів прикручений екранований кабель і припаяний стандартний штеккер відповідний до гнізда звукової плати комп'ютера. Хоча вся система монофонічна але штеккер повинен бути стерео. Унаслідок того що, на мікрофон зі звукової плати подається напруга. Якщо припаяти моно штеккер можна влаштувати коротке замикання. Тому будемо триматися від цього подалі. З капсуля відгвинчується верхня кришечка і знімається сталева мембрана. Все, датчик готовий.
Принцип його дії наступний: на магніт, кінці якого видно на фото в центрі датчика, намотано багато тоненькою дроту. Якщо збурювати магнітне поле сталевим предметом то в дроті з'являється струм. Форма струму точно повторює форму збурення і коливання спиці будуть створювати змінний струм з частотою коливань спиці.
Підносимо датчик до спиці смикаємо за неї і .... Все працює!
Правда ці гітарні тюнери для настроювання не зовсім зручні. Не показують вони натягу спиці а змушують обчислювати вручну. А ліннощі дозволено тільки мені, а компу - ні! І працюють вони якимись великими кроками, намагаючись налаштувати спиці на конкретну ноту. Доведеться знову йти своїм шляхом.
Теорія.
Лютьери (майстри що виготовляють музичні інструменти) вже давно все вирахували і описали.
Ця формула описує співвідношення між натягом, довжиною і масою струни (спиці). В результаті отримуємо частоту коливань (ноту).
Якщо невідомо натяг але, відома частота, то формула відповідно перетвориться і ми отримуємо наш натяг.
Тобто потрібно змусити комп виміряти частоту і обчислити натяг.
У безплідних спробах знайти опис процесу, винаходи своїх милиць і незліченних спроб і помилок пройшла зима. Не може Windows відповісти на питання про час точно. Багатозадачна вона, як Семіділиха, крутиться в різні боки, намагається скрізь встигнути. А частота - це кількість коливань в секунду.
Але, музика грає? Музика теж спирається на час. Від цього і будемо відштовхуватися. Вивчивши роботу механізму відтворення музики пробую втілити мрію.
Мал. 12
Працює, бреше в міру і залишилися ті ж недоліки: звук короткий, купа гармонік із за чого цифра танцює великими кроками.
Новий, камертонний метод вимірювання.
У процесі роботи було зроблено цікаве спостереження: при голосно включених колонках спиці починають "фонити". Згадайте як фонують мікрофони. Це таке несамовите виття, викликане тим, що звук з гучномовців повертається в мікрофон, посилюється, знову повертається вже більш сильним і т.д. При цьому звук не загасає і він більш однорідний за складом призвуків (гармонійних складових). Основний тон в цьому випадку набагато вище призвуків. Цим можна скористатися і пустити вихідний звук не на колонки а на якийсь то електромагніт який розгойдував би спицю а не повітря і не вив на весь будинок.
Роль цього електромагніту може зіграти добре знайомий нам капсуль зображений на Мал 11 #Датчик. Якщо на нього подавати змінний струм то біля полюсів магніту з'явиться пульсуюче магнітне поле яке і буде розгойдувати спицю, частота коливань якої залежатиме від її маси, довжини та натягу. Для отримання максимальної віддачі потужності в спицю необхідно знайти капсуль з найменшим опором обмотки.
В коморі друзів був знайдений капсуль ТА-4, 65 ом. На вигляд він такий же як на малюнку, але котушка у нього намотана товстим дротом і його там небагато. Включивши свою програму яка дуділа замість мене камертоном я підніс свій імпровізований випромінювач до спиці і вона тихенько зазвучала!
Тепер якщо піднести одночасно до спиці датчик і випромінювач то ця система повинна "Зафонити" а я в цей час не поспішаючи подивлюся на частоту і натяг спиці. Цифри не будуть стрибати і ніхто не скаже, що прилад показує погоду
.
Підсумки такі:
1. Гучність звуку не має значення.
2. звук не загасає ніколи.
3. Гармонійні складові не істотні і не помітні.
4. Автоматичне регулювання рівня запису звукової плати намагається зменшити гучність і це дуже заважає спицям "фонити".
5. Випромінювач з імпендансом 65 ом погано розгойдує спицю. Підсилювач колонки розрахований на 8 ом і відповідно віддача потужності у 8 разів менше. Потрібен інший випромінювач.
6. Все більше здається, що в цій схемі багато зайвого. Наприклад частотомір можна зробити дуже маленький і обійтися без компа. Для наших цілей верхня половина схеми необов'язкова бо ми працюємо в одному діапазоні частот і він невеликий.
7. Для розгойдування спиці досить схеми на одному транзісторі. Як в цьому годиннику. І теж без компа.
8. Тримати датчик і випромінювач в руках не зовсім зручно, оскільки бажано витримувати відстань до спиці постійним. Інакше звук миттєво затухає.
Потрібно все вмістити в коробочку і буде незалежна система.
Такі системи називаються камертонними генераторами. Вони давно використовуються у годинниках і інших пристроях де необхідно отримати стабільну частоту коливань.
Добрим прикладом будуть і електронні годинники, всередині яких коливається кристал кварцу. А частотомір показує це як час.
Тобто теоретично можливо побудувати маленький електронний прилад для вимірювання натягу спиць.
І тут знову нависли над душею слюсарні роботи ....
А на дворі вже літо і вєлік похнюпився, стоїть в коридорі вже і не вірить, що ми будь коли будемо кататися. Тому буду припиняти свої досліди над неживими предметами. Ідей ще всяких багато а літа мало.
Комментарии
ko_reshok
Изобретение ОГОНЬ! Интересно видео в работе! Изобретение супер, правда с технической стороны я не вижу жесткости крепления стоек. Они должны шататься в лево-право ( ну это исходя из фотографий) при затяжке ключем и положение камеры будет постоянно меняться. Но блин! Изобретение офигенно! МОЛОДЕЦ! Пойду ка я свой станок доработаю...
09.07.2015 17:08Бегущая Черепаха
... а машину часу можете ?!
09.07.2015 17:37Віктор, радий, що Ви довели свою роботу до завершення, просто супер !!! Молодець !
Повихваляйтесь посиланням в "крокодиловодстві"
MingTian
Круто! Ось тут є саморобний тензометр, може знадобиться: viewtopic.php?f=27&t=99723
09.07.2015 18:53Victor Reshetnjak
А навіщо Вам машина часу? Довоєнні вєліки в 21 століття тягати?
В крокодиловодство не придумаю куди. Ви як більш досвідчений форумчанин могли б і підказати.
Ота стаття все і вирішила. Я на неї довго робив медитації.
Чоловік добре попрацював. Респект!
Я тоже боялся шатания, поэтому предусмотрел дополнительный болтик но он не понадобился. После затягивания ключиком все стоит мертво и я перестал ставить болтик. Дело в том, что ось колеса тоже выравнивает прямоугольник, она одна из сторон его. Трубка и шпилька работают как эксцентрик. Колеса ведь не отваливаются?
Для опытов прилагаю прогу. Она не требует установки, работает сразу но требует доработки. Намекаю: надо выбрать камеру из списка девайсов и кнопкой включить ее. Линии двигаются рычажками слева. Там подсказки выскакивают если задержать мышу. 09.07.2015 23:04
Пафнутий
Крутой станок
09.07.2015 23:06Не все картинки видно в конце статьи
Victor Reshetnjak
Не все картинки видно в конце статьи
Если Вы имеете в виду русский текст, то их там нет.
Как бывший программист я жадный на все виды компъютерной памяти.
Просто не стал загружать сервер. Попробую поставить ссылки если это напрягает. Но опять же... Будет прыгать на картинку и придется возвращаться назад к тексту "пешком".
Ну я подумаю. А может кто подскажет из более опытных писателей.
ЗЫ С картинками порешал. Я же придумал как! И забыл сделать... Склероз? 09.07.2015 23:21
Victor Reshetnjak
Её можно скачать по ссылке 10.07.2015 14:23
Пафнутий
Спасибо
SVV
Наличие русского текста после украинского - красиво вышло. Впрочем, украинский текст написан хорошо, и читался достаточно легко, но всё же... О наличии перевода надо было предупреждать заранее!
03.08.2015 15:42Кстати, по-украински будет ЧПК, а не ЧПУ. https://uk.wikipedia.org/wiki/Числове_керування
Впрочем, управление тут всё же ручное, а вот съём показаний - действительно программный. Ветка АЦП сделана неплохо, осталось применить "немного" робототехники и сделать обратную связь, чтобы веткой ЦАП завершить проект.
А если вернуться с небес на землю, пару вопросов:
1. Линии края обода на изображении веб-камеры нарисованы вручную или программно? Не ставилась задача получения величины отклонения по изображению программно?
2. Не пытались для отсеивания обертонов применить разложение в ряд Фурье? По идее, эта задача - как раз хрестоматийный пример на ряды Фурье. Более того, на этой задаче ряд Фурье должен работать настолько хорошо, что и генератор можно было бы не делать. Впрочем, если Вы в итоге хотите уйти от компьютера вообще, то идея с самовозбуждением колебаний более перспективна, т.к. для Фурье нужен хороший АЦП (который есть в звуковой карте), а при самовозбуждающихся колебаниях достаточно простого счётчика.
3. По идее, в системе есть уже почти всё для автоматизированной оценки состояния колеса. Т.е. прокрутил колесо на один оборот, и компьютер знает натяжение каждой спицы и геометрию обода. Далее можно было бы замутить алгоритм, который советовал бы, какой ниппель куда крутить и на сколько оборотов. Нет такой идеи?
Существуют коммерческие устройства для измерения затяжки болтов с помощью ультразвука. Например, вот (английский язык).
Любопытно, есть ли подобные устройства для измерения натяжения спиц? По идее, они могли бы достичь даже большей точности, чем механические.
Victor Reshetnjak
Комп не определяет где находится край обода. Это константа.
Зеленые линии пока двигаются рукой с помощью регуляторов слева-сверху. В первой версии их вообще не было а была одна линейка чернозеленых делений. Но глазу негде зацепиться на изображении и поэтому было решено поставить маркеры. В посленней версии между двумя зелеными уже есть красная положение которой вычисляется. Это среднее положение.
Обода с тормозами еще ровные а есть экземпляры которые равнялись и вел без ободных тормозов. Пришлось равнять по головкам спиц.
Да было испробовано и окончательно не отброшено. Но там есть подводный камень когда энергия обертонов больше и вычислить основную частоту трудно. А колесо как раз и шумит обертонами поскольку условия колебаний спицы далеки от идеала.
Да, идей много. Но мешает та самая лень и лето. Просто хочется кататься а не сидеть за компом. Поэтому думаю вернуться к теме долгими зимними вечерами.
Эти идеи даже мешали опубликованию статьи. Вижу - дело затягивается на неопределенный срок. Поэтому и есть это ощущение недоделанности. Тут же огромное поле для деятельности!
ЗЫ Насколько я понял из описания ультразвукового прибора то он и спицу может измерить. Ведь спица это тоже болт. Просто они об этом еще не догадываются.
SVV
Ну тоді залишається лише побажати натхнення!
04.08.2015 20:07Приведенное мной устройство работает по другому принципу - там замеряется время прохождения звуковой волны от одного конца болта к другому и обратно. Это время зависит от скорости звука в металле, а она зависит от относительной деформации и температуры. Устранив влияние температуры, можем измерить влияние деформации.
Спица кардинально отличается от болтов тем, что она достаточно податлива для вызова самовозбуждающихся колебаний с амплитудой, достаточной для измерения частоты. Впрочем, затяжку некоторых болтов тоже меряют на звук. В гидрогенераторах есть стяжные шпильки длиной в несколько метров. При установке и проверке затяжки есть прописанные процедуры контроля, но в конце всё равно подходит опытный мастер и бьёт по шпильке молотком. Прям как железнодорожники проверяют вагоны при обходе на крупных станциях.
Полагаю, автоколебательный тензометр мог бы стать годной заменой механическому. Похоже, он должен быть более удобен в эксплуатации.
Victor Reshetnjak
Описание конечно скудное, но там вроде длинна шпильки до 15 метров. Не совсем понятно как возбуждаются колебания но я понял, что шпилька используется как волновод. Т.Е. приставляется в торец излучатель и на экране видим напряжение в стержне болта.
Там дело встало из за излучателя. Я проповедую простые решения для повторяемости конструкции. Излучатель из наушника слаб, он просто не подходит по электрическим параметрам. Схема получается проста но для наушника 65 ом нужно питание порядка 80 вольт. Для переносного прибора это не приемлемо. Желательно на доступных батарейках.
План следующий:
Надо собрать схему и запитать от сетевого блока на 80 вольт. Если все будет приемлемо работать то перемотать этот излучатель или черт с ним сделать самодельный с нужными параметрами. Но на самодельный я пойду только тогда, когда результаты будут впечатляющими. Тогда можно смириться с самодельными деталями.
Если выйдет то будем иметь простой, доступный тензометр с большой точностью. Именно точность колебаний меня здесь и привлекает. По факту испытаний точность натяжения спицы выражается не в оборотах ниппеля а в частях оборота. А 1 кГ = 3-4 гц.
Возьмите гитару и попробуйте. Малейшее движение колка и уже заметно меняется тон. А там же червячный редуктор. 04.08.2015 20:47
SVV
Да там прибор просто гудит в торец шпильки и слушает, когда придёт эхо, отражённое от противоположного конца. Так что колебания там вынужденные, а не самовозбуждающиеся.
04.08.2015 22:07Дима Дикий
зашел, прочитал, офигел.
16.10.2015 22:23Victor Reshetnjak
Работа продолжается, но пока по большей части в голове.
Погоды стоят очень хорошие и не дают работать, катаюсь!
Но появились новые идеи, поэтому зима обещает быть нескучной. 17.10.2015 20:52
Victor Reshetnjak
Каким образом определить звук спицы, если колесо собирается в два,три креста? Спицы каждой стороны будут звенеть все как одна, если будут, так как они будут связаны перекрестиями.
На практике настраивать получается. Звучат они по разному и приборы об этом тоже говорят.
По мере настройки креста, когда частоты почти одинаковы существует маленький промежуток где спицы начинают влиять друг на друга: крутиш одну а натягивается и другая. Возможно при точности 5 - 10 кГ это не заметно а по звуку я заметил.
Настроеное колесо гудит как колокол при ударе по ободу.
Но при езде это никак не проявляется, видно резина
предохраняетне дает.