Asuser
на двух нормальных втулках, потери примерно 2-2,5 ватта. Даже если вы магически в три раза снизите трение, вы не ощутите ни-че-го. ведь это будет разница как между ездой при скорости 25 с опущенной или поднятой головой.

Еще надо учитывать чтобы смазка при замене легко удалялась. Мне как-то попалась смазка на основе касторового масла - она не растворяется ни бензином, ни керосином, и не то что со штанов но даже и с рук не отмоешь никаким мылом. Только сода его берет - а она для рук вредная. Оказывается, ее старую надо удалять с деталей путем кипячения их в едком натре в течении получаса!

Любопытно. Может педрос тоже из касторки делают? На этикетке было что-то про растительное сырьё, и отмывается тоже хреново.

Texaco STARPLEX EP 2 мой брат в насыпь закладывал лет пять откатал , коррозии не замечено накат хороший. Comma High Performance Bearing Grease для промов не плохо. После покупки колес Fulcrum от нечего делать заменили подшипники на немецкую металлокерамику boca bearing abec 5 (промы закрытого типа) какая в этих промах смазка без понятия . Я на втулках Quanta KT-M4ZR промы заменил на 61902 от SKF , не вскрывал нет смысла ход хороший. А вообще лучшей смазкой для подшипников всегда был циатим-221. Бро работает на шинном заводе при переходе с литола на циатим подшипники ходят намного дольше.

Еще долговечность смазки т.е. сколько она прослужит - зависит от уплотнений. Если посмотреть на сколько оборотов колеса хватает без замены смазки в автомобильных ступицах, то становится ясно что если бы у велосипедов сделать такие же уплотнения то заводской смазки подшипникам хватало бы на весь срок службы велосипеда, да и подшипники тоже служили бы дольше самих велосипедных колес. Если же попадает грязь - то тут уж никакие самые лучшие качества смазки не помогут.

Там и не применяются радиально-упорные насыпные подшипники, которые нужно регулировать. Что бы ни говорила шимана в защиту своих патентованых конструкций, а картриджные радиальные подшипники почему-то служат дольше в тех же узлах.

Да не почему то, а потому что... Простейший пыльник RS у прома решает половину проблем насыпи. Ну вроде не держали в руках втулки шимано, а вот по поводу кареток так не надо ляля - шимановские картриджи более живучие в сравнении с каретками на промах.

Касторка легко растворяется в спирте, этиловом или изопропаноле.

***

Я й до сьогодні використовую літол в алюмінії - нічого прикрого поки що не побачив. Так, швидко коксується - вимагає частішого обслуговування, що для мене не є надто критичним.
Критичніше бруд, який потрапляє в середину, ніж вид самого мастила (імхо).

О, то тепер зрозуміла ваша паніка в моїй темі.

Все просто. Проблема не в літолі. Проблема у тім, що використовується літієвий загущувач для багатьох змазок. Просто через дешевизну й доступність. Літієве мило хімічно реагує з алюмінієм.
Насправді через комплект присадок чи через обмежений контакт густої мазюки, а може через те, що алюміній агресивно покривається окисами які представляють з себе міцну захисну плівку — на практиці хімічно якось не особливо руйнується.
Ну й солідол-літол, і навіть графітка — то все пережитки «совка довбаного» (музейного експонату). І не дуже годяться для велу, так як течуть у спеку через погану криву густини, а осад(кокс) без нафтових основ має завеликий спротив.

Нині є повно гарних змазок і мастил.
Єдиний варіант — то якщо у вас здавна десь банка тих змазок лежить, то мастити щоб не викидати. Купувати таке сьогодні мало сенсу. Перемащувати дещо частіш — цілком згодиться.

***

Катаю під зливами, коли усі довкола ховаються.
Рідке мастило там пробуло десятиліттями. Факт як є. Сам здивувавсь як розбирав.

Міф, бо чи мастило погане, що топиться й витікає у спеку, чи всихає. Чи пильники такі погані, що від дощу не прикривають.
Варіант затоплення велосипеду в морі чи озері виключу.

Різниця у гарного рідкого мастила, що воно не не_затримується, а витісняється зайве. Плівка ж поверхнева лишається надовго й надійно. Надлишок лише збиратиме пилюку й абразив замість розбавляти випрацьовані матеріали в умовах вела.


Бо дешево, вже писав.


Хіміки провели дослідження в лабораторіях і вивели хімреакції в формулах. Це вже доведено. Проблема в іншім — люди просто підставляють не ту формулу для цього становища. Речовини хімічно зв’язані або фізично не торкаються для взаємодії, або реакція відбувається лише поверхнево без проникнення, тощо. Банально про окис алюмінію теж писав, алюміній і мідь ними вкриваються майже миттєво при контакті з атмосферою. Капітан Очевидність: окис алюмінію ал2о3 не те що алюміній при підставлянні в хімічну формулу навіть на рівні школи.
Ламери короч довкола з цією панікою як з писаною торбою.


Наведена хімформула = доведено.
Просто потрібно подати алюміній у формі стружки у середовищі без кисню, можливо з каталізатором, можливо дистильовану воду без розчинених солей, можливо літій у хімічно вільній формі. І все пречудово буде так, що мало не покажеться.
Капітан Очевидність: не все ж залізо миттєво стає іржею на планеті. Існують умови.

И тем не менее огромное количество смазок в доступной фасовке с комплексным сульфонат-кальциевым загустителем, кальциевым, полимочевиной...