|
Великобурлуцький район
Площа— 1220,8 км2 Населення — 28,2 тис. чол. Рік утворення
— 1923.
Районний центр — Великий Бурлук — селище міського
типу (з 1963 року). До 1923 року Великий Бурлук належав до
Вовчанського повіту, а з 1923 року став центром Великобурлуиькоіо
району. Селище розташоване на річці Великому Бурлуку (басейн
Дону), за 3 км від залізничної станції Бурлук і за 108 км
від Харкова. З багатьма районами області, а також м. Харковом
селище має автобусне сполучення.
Перші згадки про Великий Бурлук припадають на 70-80-і рр.
XVII століття. Село виникло як укріплений пункт для захисту
південних кордонів Російської держави від нападу татар. У
1680 році значна частина земель навколо слободи стала власністю
полковника Харківського полку Є. Г. Донця. В 1698 році Великий
Бурлук
Об'єкти туризму:
• Археологічні:
Поблизу села Гнилиця виявлено поселення пізньої бронзи (І
тисячоліття до н.е.) та Салтівської культури (УШ-Х століття
н.е.).
• Природні:
Загальнозоологічнгій заказник загальнодержавного значення
«Бурлуцькип».
Площа 326,0 га. Розташований на ділянці від селища Великий
Бурлук до с. Катеринівка, Місце проживання цінного реліктового
виду тварин — байбака. Байбак досить крупний звір, довжина
його досягає 60 сантиметрів, вагою до 9 кг. У гризуна красиве
сірувато-солом'яного кольору з рудим відтінком хутро. Ще триста
років тому шкурки байбаків, здобутих на Лівобережній Україні
і в Приазовських степах, тисячами вивозили в Польщу і Крим.
Але поступово байбак зник. І виною тому — людина, яка винищувала
їх заради хутра, смачного м'яса, цілющого жиру.
Зараз на території нашої країни великі поселення байбаків
збереглись на території Луганської області і на Харківщині,
в Великобурлуцькому районі.
Загальнозоологічнип заказник загальнодержавного значення «Катерииівськип».
Площа 527,0 га. Розташований на ділянці від с. Катеринівка
до с. Рогозянка. Це одне з найстаріших поселень в урочищі
„Мізерне" реліктового виду — байбака, який зберігся на
цілинних землях яружно-балочної системи.
Ботанічний заказник місцевого значення «Артільнецький». Площа
167,8 га. Розташований на околицях с. Артільне.
Ботанічний заказник місцевого значення «Мічовськип». Площа
38,7 га. Розташований на околицях с. Мілове.
Ентомологічний заказник місцевого значення «Вовчий яр». Площа
5,0 га. Розташований на ділянці цілинного степу на схилах
балки у с. Шипувате. Рослинність подана великою кількістю
лікарських і рідких видів рослин. Живуть одинокі бджоли, джмелі,
рідкі метелики.
Ентомологічний заказник місцевого значення «Мерешкувата дача».
Площа 2,0 га. Розташований в с. Червона Хвиля у верхівці балки
на правому березі р. В. Бурлук, на крутих схилах якої росте
ковила, гіацинт, сон-трава, горицвіт, шавлія. Живе тут приблизно
200 видів і груп корисних комах, які мають цінність для науки
і народного господарства.
Гідрологічний заказник місцевого значення «Малобурлуцькиш.
Площа 50,0 га. Розташований біля сіл Вільхуватка та Малий
Бурлук.
Гідрологічний заказник місцевого значення «Гнилицькиш. Площа
175,8 га. Розташований біля с. Гнилиця.
Лісове заповідне урочище місцевого значення «Дігтярне». Площа
179,0 га. Знаходиться у Великобурлуцькому лісництві. Урочище
являє собою унікальне поєднання екотипів, які рідко зустрічаються
в умовах північної частини степової зони. У водоймищі живе
рідкий декоративний вид карася.
Лісове заповідне урочище місцевого значення «Божкове». Площа
79,0 га. Розташоване у Великобурлуцькому лісництві. Це унікальна
для байрачного степу ділянка високопродуктивних насаджень
дубу сім'яного і порослого віком більше 80 років. Ділянка
є лісо-типологічним еталоном степової зони.
Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Неруб». Площа
6,2 га. Знаходиться у Великобурлуцькому лісництві. Насадження
дуба красного — ЗО років. У складі насаджень — липа, клен,
береза.
Регіональний ландшафтний парк «Великобурлуцький степ». Площа
2042,6 га. Розташований на території селища Великий Бурлук
і сіл Катериніка, Червона хвиля, Шипувате, Андріївка, Горяне,
Плоске
|
