|
Печенізький район
Площа — 467,5 км Населення — 11,8 тис. чол. Рік утворення
— 1991.
Районний центр — Печеніги — селище міського типу. Розташоване
на правому березі річки Сіверського Дінця, за 56 км від Харкова
та за 12 км від залізничної станції Гракове.
Місцевість, на якій розташоване селище та навколишні села,
зветься Печенізьким полем. Можливо, тут наприкінці VIII —¦
на початку ЇХ ст. була одна із стоянок кочових племен печенігів.
Звідси походить і назва селища.
Про заселення території Печеніг уперше згадується в грамоті
1646 року, де вказується, що село заснували 205 переселенців
(«черкасів»), очолюваних Федотком Левоновим. В роки визвольної
війни 1648-1654 рр. тут з'являється багато переселенців, гнаних
знущаннями польської шляхти з Правобережної і Лівобережної
України. Російський Уряд був зацікавлений у будівництві опорних
пунктів проти нападів кримських татар І охоче приймав утікачів.
Об'єкти туризму:
• Археологічні:
Археологічні дослідження свідчать, що на території селища
Печеніги в II тисячолітті до н.е. існувало поселення періоду
бронзи. Розкопками виявлено на кургані 7 поховань того часу.
Виявлено також поселення скіфського часу (ІУ-ІII ст. до н.е.).
В середині І тисячоліття н.е. тут було поселення ранніх слов'ян.
Рештки могильника поблизу Печеніг та 2 поселення біля П'ятницького
свідчать про заселення цієї території у VIII ст. н.е. алано-слов'янськими
племенами.
• Архітектурні:
Одним з пам'яток архітектури Печеніг € колишня центральна
в'язниця -Ново-Белгородський централ (побудована в 1869 році).
В різний час тут перебували покарання відомі народники: О.
Долгушин, І. Мишкін, Я. Рибіцький, робітник-революціонер П.
Алексєєв, Д. М. Рогачов, П. І. Войнаральський, та інші. Був
тут ув'язнений і український поет-революціонер П. А. Грабовський.
• Природні:
Природня окраса Печенізького краю — це річка Сіверський Донець,
яка згадується давньогрецьким істориком Геродотом як кордон
між скіфами, що жили в Європі, та сарматами, що мешкали в
Азії. А рукотворною прикрасою цих земель стало Печенізьке
водосховище («Печенізьке Зоре»), яке розташоване на території
Печенізького та Вовчанського районів Харківської області і
призначене для питного й технічного водопостачання міста Харкова
та прилягаючих до нього районів.
Ландшафтний заказник місцевого значення «Печенізька лісова
дача». Площа 5298,0 га. Живописні природні комплекси в Печенізькому
лісництві, сформувалися на правому , порізаному ярами та балками,
березі Печенізького водосховища на р. Сіверський Донець. Тут
ростуть незаймані дубові ліси. Природний комплекс є стабілізатором
мікроклімату, регулятором гідрологічної рівноваги Печенізького
водосховища і водозбору р. Сіверський Донець. Лісові насадження
грають велику ґрунтозахисну і екологічну роль, представляють
історичну, наукову і естетичну цінність.
Ландшафтний заказник місцевого значення «Печенізький». Площа
365,7,0 га. Знаходиться біля с. Мартова.
Лісовий заказник місцевого значення «Кулаківський». Площа
455,0 га. Знаходиться на території Печенізького лісництва.
Ботанічний заказник місцевого значення «Кицівський». Площа
65,0 га. Розташований біля с. Кицівка.
Лісове заповідне урочище «Миколаївські посадки». Площа 248,0
га. Знаходиться в Печенізькому лісництві. Представляє цінність
як зразок створення протиерозійних захисних насаджень на яружно-балочних
системах. Основні насадження — штучні посадки дуба віком 65-70
років.
Регіональний ландшафтний парк «Печенізьке поле». Парк розташований
біля с. Мартова уздовж балки р. Гнилушка. Складового частиною
парку є ландшафтний заказник місцевого значення «Печенізький».
Парк створено з метою збереження в природному стані типових
лісостепових ландшафтів Східноєвропейської провінції, забезпечення
багатопланових наукових досліджень, охорони та раціонального
використання природних ресурсів Печенізького району, відтворення
біологічного різноманіття, забезпечення умов для організованого
відпочинку населення.
У рослинному покриві балок Гнилушки і Сулимового Яру переважають
степові, лучні та болотні угруповання, значну площу займають
також штучні лісові насадження деревних порід. Згідно з даними
польових досліджень, у складі флори балок виявлено 7 видів,
занесених до Червоної книги України (3 види ковили, пирій
ковилолистий, сон чорніючий, зозулинець болотний і косарики
тонкі), та декілька видів, які охороняються в Харківській
області (адоніс весняний, гіацинти, валеріана лікарська, анемона
лісова).
Територія парку вигідно відрізняється від прилеглої місцевості
наявністю значної кількості рідкісних та зникаючих видів тварин.
З хребетних тварин, що тут мешкають, 5 видів занесені до Європейського
Червоного списку, 12 — до Червоної книги України і 14 — до
Червоного списку Харківської області. До першої групи відносяться
видра, сліпак звичайний, орлан-білохвіст, стрепет і деркач;
до другої— тхір степовий, горностай, борсук, видра, тушканчик
великий, журавель сірий, стрепет, луні степовий та польовий,
орлан-білохвіст, огар і гадюка степова; до третьої — бабак
степовий, бугайчик, чапля біла велика, лелека білий, сиворакша,
рибалочка голуба, куріпка сіра, шуліка чорний, боривітер звичайний,
лунь луговий і черепаха болотна.
Основним напрямом діяльності парку є збереження та відтворення
рідкісних видів тварин, а саме відновлення вільних та створення
напіввільних популяцій сірого та степового журавля, лебедів,
огара, байбака, тушканчика великого, сліпака звичайного.
Особливої уваги заслуговує робота з розведення і утримання
популяції дрохви.
З метою створення повноцінного половозрілого стада дрохви
на ізольованій території парку, вивчення питань реінтродукшї
та реакліматизації виду дрохви, на базі науково-виробничого
центру «Еко агрофірма «Фауна» створені дрохвороз плідник і
Міжнародний благодійний фонд збереження степу та відтворення
східноєвропейської популяції дрохви — «Міжнародний Фонд Дрохви»,
та затверджено Міжрегіональнальну науково-практичну програму
«Збереження степу та відтворення східноєвропейської популяції
дрохви в Україні».
На думку вчених, методи робіт з інкубації та вирощування дрохви
в парку можуть бути визнаними пріоритетними, такими, що не
мають аналогів не тільки в Україні, айв інших країнах Європи.
• Місця пов'язані з життям і діяльністю видатних осіб: В Печенігах
народився всесвітньо відомий художник Г. І. Семирадський (1843-1902),
картини якого є окрасою найбільших світових музеїв та приватних
колекцій.
7 грудня 1901 року в селищі Печеніги народилась відома російська
письменниця, лікар О. П. Джигурда.
Селище Печеніги також є місцем народження відомого політичного
діяча радянських часів Г. І. Петровського.
Широко відоме ім'я Петра Василенка, письменника, поета, автора
численних" творів про історію Печенізького краю, Слобожанщини.
8 Печенізькому районі народилися сім Героїв Радянського Союзу,
відзначених за подвиги під час Великої Вітчизняної війни.
|
