| Богодухівський
район
Площа— 1160,3 км2 Населення — 47,5 тис. чол. Рік
утворення — 1923.
Районний центр — Богодухів — місто районного підпорядкування.
Розташованиина правому, підвищеному, порізаному балками та
ярами мальовничому березі річки Мерло. Через місто проходять
залізнична лінія І асфальтована дорога Харків — Суми. Відстань
до обласного центру залізницею — 77 км, асфальтованою дорогою
— 58 км.
В описі прикордонних сторожових постів 1571 року тут згадується
Дяків острог. Датою виникнення міста вважають 1662 рік, коли
сюди на постійне поселення прибули з-за Дніпра 1204 українці
на чолі з отаманом Тимофієм Крисою. Серед новоприбулих було
33 чоловіки міщан, решта переселенців становили селяни. Одержавши
допомогу від російського уряду, вони побудували житла, а також
досить міцне на той час укріплення — дубовий острог і земляний
вал, обведений глибоким ровом.
Об'єкти туризму:
• Археологічні:
На схід від села Полкова Микитівка, де зливаються річки Куп'єваха
та Мерла, було розташоване скіфське городище середини І тисячоліття
до н.е.
Поблизу села Хрущова Микитівка розташоване городище скіфського
часу (У-Ш століття до н.е.).
• Історичні:
Як символ незабутніх подій серпня 1943 р. при в'їзді до міста
застиг на постаменті славнозвісний танк Т-34. Богодухівці
увічнили імена своїх земляків Б. М. Гомолка, Д. С. Загорулька,
І. С. Івченка, О. М. Чалого, які загинули в роки війни.
• Природні:
Ботанічний заказник місцевого значення «Тушинський». Площа
134,0 га. Займає частину території Гутянського лісництва.
В трав'яному покриві ростуть сон-трава, чистотіл великий,
звіробій продірявлений, глід, бузина червона.
Ботанічний заказник місцевого значення «Шарївськип». Площа
146,0 га. Знаходиться в Шарівському лісництві. Тут під пологом
соснового високопродуктивного лісу і на узліссях ростуть конвалія
звичайна, деревій звичайний, чистотіл великий, бузина червона.
Загальнозоологічний заказник місцевого значення «Джерельне».
Площа 21,0 га. Розташований в с. Ульянівка
Ентомологічний заказник місцевого значення «Степовий». Площа
5,0 га. Знаходиться на ділянці у с. Степне. Де ростуть лікарські
і красивоквітучі рослини. Тут живе більше 40 видів корисних
комах, в тому числі багато одиноких земляних бджіл, джмелів,
метеликів.
Ентомологічний заказник місцевого значення «Шейчина балка».
Площа 4,0 га. Це ділянка біля с. Сінне на південному степовому
схилі балки. Тут росте ковила пірчаста, анемона, ломиніс,
сон-трава, живе більше 30 видів корисних комах — запилювачів
сільськогосподарських культур, в тому числі одинокі бджоли,
джмелі.
Ботанічний нам 'ятник природи місцевого значення «Гутянський
дуб — велетень». Знаходиться в Гутянському лісництві. Це дерево
віком 350 років, 25 м заввишки, діаметр — 100 см.
Ботанічний пам 'ятник природи місцевого значення — «Полянський
дуб-велетень». Знаходиться в Гутянському лісництві. Це могутнє
дерево віком приблизно 350 років, 25 м заввишки, діаметр стовбура—
120 см.
Парк-пам 'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного
значення «Шарівський».
Парк розташований в селищі Шарівка Богодухівського району.
Історія парка і селища має однакові корні.
Шарівка утворилася на початку XVIII століття, коли осавул
ахтирського полку Матвій Шарий отримав «дозвільний лист» —
дозвіл заснувати в Муравському повіті невелике село. На основі
природного лісу і фруктових садів на території садиби заснували
парк.
Початок XIX століття датується будуванням в садибі прекрасного
білокамінного палацу, терас з широкими сходами, ставків.
В кінці XIX століття господарем паладу і парку стає «цукровий
король» Леопольд Кеніг. Пізніше палац був добудований і розширений.
Утворився цілий архітектурний комплекс, до якого, крім величезного
палацу, виконаного в готичному стилі, входять оранжерея, терасовані
кам'яні східці, головна брама та інше. В садибі — чудовий
парк, один з трьох найцінніших парків України. При створенні
палацово-паркового комплексу використовувалися готичний стиль
і стиль ренесансу. Решта території парку непомітно зливається
з дубовим пралісом. Ця частина парку була організована відомим
паркобудівником Куфальдом в природному або ландшафтному стилі.
В парку до 70 рідкісних цінних порід дерев — представників
флори Європи і Азії, Америки і Африки. Хвойні і листяні дерева
художньо скомпоновані в надзвичайно живописні групи. Є в парку
гарний ставок.
• Місця пов'язані з життям і діяльністю видатних осіб:
Село Кручик на Богодухівщині — батьківщина українського вченого
і громадського діяча В. Н. Каразіна. Василь Назарович Каразін
народився в 1773 році в родині поміщика села Кручик. Одержавши
освіту в Кременчуцькому і Харківському приватних пансіонах,
юнаком Каразін поступив сержантом у Семенівський полк. Перебуваючи
у Петербурзі, молодий гвардієць слухав лекції у Гірничому
корпусі, який був на той час найкращим з вищих навчальних
закладів Росії. У 1795 році Каразін вирішив залишити військову
службу і в 1804 році приїхав в Кручик, де жив до 1842 року.
В. Н. Каразін був засновником одного з перших в країні — Харківського
Університету (1805 р.).В 1811 році він заснував у Харкові
Філотехнічне товариство, завданням якого було пропагувати
і впроваджувати удосконалення в сільське господарство. Каразін
докладав багато зусиль до вдосконалення методів землеробства.
З цією метою він влаштував у своєму маєтку хімічну лабораторію,
метеорологічну станцію та дослідне поле. В. Н. Каразін подав
сміливу думку про те, що за допомогою електрики можна одержати
азотні сполуки, використовуючи невичерпні запаси азоту в атмосфері.
Каразін перший висловив думку про необхідність організації
в Росії метеостанцій. Він є одним з основоположників метеорологічної
науки, що зародилась у нашій країні. Вчений надавав великого
значення лісорозведенню і охороні лісів. Каразін був піонером
хімічної науки на Україні. За широту наукових інтересів, практичну
діяльність у багатьох галузях шанувальники і сучасники нашого
земляка назвали його «українським Ломоносовим».
Богодухів — батьківщина українського кінорежисера В. І. Івченко
(1912-1972).
З Богодухівщиною пов'язане ще одне ім'я людини, талант якої
в 20-х роках яскраво засяяв на літературному небозводі України.
Мова Йде про видатного письменника Миколу Хвильового (1893-1933
рр.). Його лідерство в нашій культурі того часу охоче визнавали
поет Павло Тичина, драматург Микола Куліш, режисер Лесь Курбас,
кіномитець Олександр Довженко.
Село Заброди Богодухівського району — батьківщина історика,
академіка АН України Петра Тимофійовича Тронька. За його ініціативою
і під його керівництвом у 1962-1983 рр. було здійснено незвичайне
26-томне видання «Істрії міст і сіл Української РСР».
В селі Павлівка Богодухівського району провів свої дитячі
роки відомий поет Леонід Вишеславський.
Село Куп'єваха батьківщина П. А. Заковорота (1871-1951) —
одного з основоположників школи фехтування в Україні, ще в
1899-1900 рр. Він здобув золоті медалі в міжнародних змаганнях
на першість світу з фехтування.
В Ярошівці народився Є. П. Ковалевський (1811-1868) — вчений,
мандрівник і геолог.
|
