|
Балаклійський район
Площа—1986,5 км2
Населення — 92,6 тис. чол. Рік утворення — 1923.
Районний центр — Балаклія — місто районного підпорядкування,
розташоване на південний схід від м. Харкова, залізнична станція
на лінії Москва — Донбас. Відстань до Харкова залізницею —
84, шосейним шляхом —95 кілометрів.
Родючі землі, буйні пасовища, багатий тваринний світ, озера
та ріки — все це приваблювало сюди людей. Недарма річка, від
якої пішла назва нинішнього міста, Буликлея в перекладі з
татарської мови означає «рибна річка».
У середині XVI століття на Осколі і на Дінці російським урядом
було встановлено сторожову службу. Сім варт, поставлених у
1571 раці, мали повідомляти війська про наближення татар.
На підвищенні, в гирлі ріки Балаклійки, стояла тоді третя
варта, яка спостерігала за місцевістю, розташованою за 20
верст вгору і за 15 верст вниз від Шебелинського броду, вздовж
р. Дінця.
Заселення території майбутнього міста українцями почалося
вже в першій половині XVII століття. Зокрема, про те, що на
річці Балаклії «черкаси стоять станами і пасіки будують і
різними промислами володіють», писали мешканці Чугуєва цареві
Михайлу Федоровичу, який у своїй грамоті від 15 травня 1647
року звелів чугуївському воєводі виселити їх знову на «Литовську
землю».
Влітку 1663 року на цьому місці оселилося кількасот чоловік,
що прибули з-за Дніпра на чолі з отаманом Я. С. Черніговцем.
Тоді ж було побудовано острог-фортецю і житлові приміщення.
Через рік Яків Черніговець повідомляв бєлгородського воєводу,
що він з поселенцями заснував місто Балаклію з 150 дворами,
в яких живуть 200 сімей, і що населення ще прибуває. В інших
документах БалаклІя названа слободою.
Об'єкти туризму:
• Археологічні:
Територія, де тепер розташоване місто, була заселена з часів
неоліту. Поблизу міста до наших днів збереглися сліди двох
неолітичних стоянок, поселення періоду бронзи та раннього
залізного віку, а також скіфський курган (ІУ-ІП століття до
н.е.). В перших віках нашої ери тут кочували сарматські племена,
рештками яких є багате поховання (І-ІІ століття н.е.). Знайдено
тут також сліди поселення салтівської культури (УШ-ІХ століття
н.е.).
На території селища Андріївка виявлені залишки трьох неолітичних
поселень (У-Ш тисячоліття до н.е.).
Територія, де тепер розташоване селище Савинці, була заселена
здавна. Археологами виявлені тут 8 поселень епохи неоліту,
поховання древньоямної (III тисячоліття до н.е.), катакомбної
(II тисячоліття до н.е.) та зрубної (І тисячоліття до н.е.)
культур і стоянки тих часів. Знайдено також пам'ятки салтово-аланської
культури (УШ-ІХ століття н.е.), кам'яні кочівницькі скульптури
— баби (Х-ХІ століття н.е.) та золотоординські монети ХІУ-ХУстоліття
н.е.
Місцевість, де розташоване село Петрівське, була заселена
з давніх часів. Археологічними розкопками тут виявлено стоянки
людини періоду мезоліту (Х-УІІІ тисячоліття до н.е.), неоліту
(УІ-У тисячоліття до н.е.), поселення періоду бронзи (III
тисячоліття до н.е.) та скіфського часу (VI-V століття до
н. є.).
Поблизу села Мілова знаходиться Сіверське городище ІУ-ПІ століття
до н.е.
• Історичні:
На південній околиці села Петрівка видно земляні вали значної
висоти. Це залишки фортифікаційної споруди початку XVIII століття
— Петровської фортеці.
Звідси починалася Українська лінія оборони південного кордону
Російської держави від нападів кримських татар.
На центральній площі м. Балаклія у пам'ять про подвиги воїнів-рятівників
під час Другої Світової війни балаклійці встановили монумент
з Вічним вогнем.
На території району встановлено пам'ятник Г. П.Данилевському
-відомому російському письменнику і громадському діячу.
• Природні:
Ботанічний заказник місцевого значення «Сербівський». Площа
2,0 га. Розташований в Андріївському лісництві. Це ділянка
лісу, де ростуть на полях чистотіл, звіробій продірявлений,
деревій.
Ботанічний заказник місцевого значення «Борисоглібськип».
Площа 2,9 га. Розташований в Високобірському лісництві. На
території заказника — посадки рози коричної, барбарису звичайного,
горобини, лшш, скумпії.
Ботанічний заказник місцевого значення «Байрак». Площа 1,0
га. Знаходиться в Балаклійському лісництві. Під пологом дубового
рідколісся і на галявинах -— зарості конвалії травневої, чистотілу
великого, лікарської медунки.
Ботанічний заказник місцевого значення «Иурівський». Площа
36,6 га. Знаходиться в Балаклійському районі біля с. Нурове.
Ботанічний заказник місцевого значення «Ковиловий». Площа
3,0 га. Розташований в с. Петрівське на ділянці степової рослинності,
де проростає ковила волосиста —¦ вид занесений до Червоної
книги України.
Ентомологічний заказник місцевого значення «Бойневе». Площа
17,3 га. Розташований в с. Залиман. Являє собою ділянку на
південному схилі яружно-балочної системи. Рослинність подана
формаціями різнотрав'я типчаково-ковилових степів. Живуть
біля 30 видів корисних комах, з яких більше 10 видів — дикі
бджоли —¦ запилювачі люцерни.
Ентомологічний заказник місцевого значення «Рибчине». Площа
9,4 га. Знаходиться в с. Чепіль. Займає ділянку на південно-західному
схилі яружно-балочної системи, де росте ковила, сон-трава.
Тут живуть приблизно 20 видів диких бджіл.
Загальнозоологічний заказник місцевого значення «Лиман». Площа
131,2 га. Розташований біля с. Морозівка на типових заливних
і водно-болотних ділянках. Це місто гніздування пернатих,
в тому числі рідких видів: пастушка водяного, болотної курочки
та ін.
Загальногеологічний заказник місцевого значення
«Протопопівський». Площа 14,6 га. Розташований біля с. Морозівка.
Ландшафтний заказник місцевого значення «Крейдянська лісова
дача». Площа (477,7 га. Знаходиться на території Балаклійського
лісництва. Це типовий для північного лісостепу живописний
ландшафт, сформований на боровій терасі р. С. Донець. Один
з унікальних лісових масивів, де ростуть високопродуктивні
соснові деревостої ¦— еталони створення ґрунтозахисних насаджень
на піщаних аренах.
Ландшафтний заказник місцевого значення «Савинська лісова
дача». Площа 1711,0 га.
Комплексна пам 'ятка природи місцевого значення «Юннатівська»,
Площа 0,3 га. Розташована в місті Балаклія.
Лісове заповідне урочище «Бір». Площа 734,0 га.
Регіональний ландшафтний парк «Ізюмська лука». Площа 2560,0
га.
Поблизу села Шебелинка знаходиться Шебелинське газородовище,
яке є одним з найбільших в Європі.
• Місця пов'язані з життям та діяльністю видатних осіб:
Балаклія — батьківщина видатної української радянської співачки
О. А. Петрусенко (1900-1940). Оксана Андріївна Петрусенко
народилася в м. Балаклії 2 лютого 1900 року. У дитинстві переїхала
жити у Севастополь. З 1923 року Оксана Петрусенко на оперній
сцені. Вона співала в театрах Казані, Самари, Свердловська,
а з 1934 року — в Києві. Особливий розквіт таланту співачки
зв'язаний з роками її сценічної діяльності в Київському державному
театрі опери та балету їм. Т. Г. Шевченка. У 1936 році Оксана
Андріївна була нагороджена орденом «Знак Пошани», а у 1939
році було присвоєно звання народної артистки УРСР.
На Балаклійщині починав військову кар'єру Г. К. Жуков — видатний
воєноначальник, чотирижди Герой Радянського Союзу.
У с. Пришиб понад 40 років жив і працював Г. П. Данилевський
(1829-1890) — відомий російський і український письменник.
На могилі його споруджено пам'ятник (помер у Петербурзі, похований
у Пришибі).
Село Чепіль — батьківщина професора, доктора сільськогосподарських
наук — В. Г. Аверіна, та його брата українського радянського
художника В. Г. Аверіна.
|
